Лубенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №8

Код організації: 18044
$0
Телефон:
05361 718 90
Директор:
Парахнич Володимир Михайлович
Сайт:
Адреса:
Володимирський проспект, 104/1
Повний опис діяльності

Заснована школа 3 жовтня 1917 року. Московсько-Києво-Воронезьке управління залізниці рішенням № 256 відкрило в Лубнах чотирьохрічне училище – початкову школу. Розміщувалася вона в приватних, непристосованих будинках по вулицях Рєпіна і Радянській. Завідуючим училища був призначений Володимир Григорович Литвин. Колектив учителів складався з п’яти осіб: Барлет Надія Григорівна, Березіна Ганна Миколаївна, Гамалій Фаїна Михайлівна, Щербина Андрій Миколайович, Поставська Ніна Мусіївна. Навчання велося російською мовою.

У 1920 році училище реорганізоване у семирічну школу, яка перейшла у відання Південно-Західної залізниці. Предмети почали викладати українською мовою. Очолив школу Щербина Андрій Михайлович.

У 20-х роках у Лубнах було створене паровозне депо і велика ремонтна майстерня. Тут працювало декілька сотень залізничників. От, їхні діти, в основному, і навчалися у цій школі.

У 1932 році у школі було відкрито 8, 9 і 10 класи. ЇЇ передано у відання Південно-Західної залізниці, школа носить назву «середня школа №6 станції Лубни».

У 1935 році в нашій школі відбувся перший на Лубенщині випуск десятикласників. Педагогічний колектив становив понад 50 чоловік, але більшість з них вищої освіти ще не мала.

З 1936 року школа називається «середня школа №56 Південно-Західної залізниці». Директором школи був Петренко Ф. С., а згодом – Ковтун О. М.

З 1936 по 1941 рік директором був Куліш І. З., який після другої світової війни працював учителем географії, а потім завучем до виходу на пенсію.

У 1936 –1941 рр. школа №56 була розташована у приміщенні сучасного фінансово-економічного коледжу(вул. Я.Мудрого 23/1)

Під час відступу фашистських військ сучасне приміщення коледжу було вщент зруйновано.

Залізнична школа відродилася не відразу.

Із 15 грудня 1943 року вона почала своє нове життя, отримавши назву «Середня залізнична школа № 12 Південно-Західної залізниці». Директором школи була Черкасова С.І., завучем Денисенко О.К.Вона знаходилася у приміщення бувшого клубу повстяної фабрики ( що по вул. Радянській).У маленьких кімнатах заняття проводилися в три зміни. Паперу не було. Учні писали на газетах. І лише після закінчення війни розпочалося будівництво приміщення для 42-ї залізничної школи.

У 1947 році школа була переведена в новозбудоване двоповерхове при­міщення по вул. Радянській, 86 (нині 104).Подвір’я було огороджено парканом, перед школою розбито квітники, за будівлею побудовано теплицю.

Першим директором школи №42 після звільнення Лубен був Д. О. Карпенко, змінив його В. В. Котек, потім С. І. Черкасова.З 1951 по 1954 рік директором школи був Кульчицький Є.С. З 1954 по 1964 рр. – Фесенко У.С.

У 1954 році школа дістала назву «Середня школа № 42 Південно-Західної залізниці», а з 24 жовтня 1960 р., згідно постанови ради Міністрів СРСР «Про передачу транспортних шкіл у відання Міністерства освіти», школа дістала назву «Середня школа № 8 міста Лубен».

Але змінювалася лише нумерація, а був це один і той же родовід.

У школі в різний час було від 14 до 32 класів, близько 1300 учнів. Кількість змінювалася, бо в місті відкривалися нові школи, і частину учнів переводили туди. В передвоєнні роки навчання проводилося вже не у дві, а в одну зміну.

У 1964 році школу очолив Авраменко М.М. Потім працював на цій посаді Демура І.М., змінив його Білий О.Д., заслужений учитель України. Декілька років очолював школу Шостак В.А.Це вони створювали колектив, закладали фундамент майбутнього рідної школи.

З 1982 року очолює ЗОШ №8 Парахнич В. М.

Відгуки
Немає жодного відгука. Залиште відгук першим
Написати відгук
Ваше ім'я
E-mail
Відгук
Рейтинг